Доброго дня! З чоловіком в шлюбі я 7 років. До нього в мене не було сексуальних партнерів, не було зрад в шлюбі. Так сталося, що від Варшавського аеропорту мене забирав не знайомий водій. В машиині ми познайомилися, залишилися одні на увесь час шляху. Весь цей час він ніжно тримав мене за руку, ми розмовляли про свої сім"ї, розповідали взаємно, що щасливі в шлюбі. Проте, я ще тоді запідозрила, що для нього завоювання жінки в дорозі - це як хоббі. Я пояснювала, що заміжня і це все доводить. Інколи доводилося відставляти його руку зі своєї, коли ласка видавалася мені надто стимульована. Він не торкався мене до інтимних місць, а це ніби безвинне погладжування руки було просто приємне... В зворотній дорозі через місяць він сидів поряд зі мною на місця пасажира (розбив свою машину), а за рулем був інший водій. Він з дому взяв одіяло, тому що вночі холодновато в бусі. Я сиділа поруч під одіялом, з нами ще їхала подружня пара і другий водій. В дорогу виїхали вночі. От все й повторувалося все те ж саме, легке поглажування руки, інколи ноги, але в пристойній області. Я відмахувалася, але правду кажучи це приємно. В мене чоловік, ніби ласкава людина, але це виходить зовсім по іншому в нього. Я сама не можу розібратися в собі, чому я не змогла відповідати категоричніше на ці ласки. Я говорила, щлб перестав, що розумію, що для водія я, як наступна пригода в дорозі. Запитувала його чи щоразу зраджує дружині, скільки жінок має ще... На нього це ніби й не діяло, він казав, що просто приємно мене погладжувати по руці, торкатися пальцями до обличчя. Я сильно злилася, в мене розболілося серце, я йому це пояснила, сказала, якщо буде продовжувати, то пересяду на перед до водія. Але от коли стало дуже холодно я встала і думала, як скрутитися, щоб було тепліше, він просто пригорув до себе. Я не відштовхнула, обіймав аж поки я не почула, що він так же само м"яко погладжує груди.. Забрала руку. Але було дуже холодно, я тільки перехворіла, та й вилазити з під ковдри і тепла не хотілося. Так деякий час сиділа. Я казала собі, якщо захоче поцілувати, тоді пересяду до водія, але це б було вже викликаючи... Не знаю, що там думали про мене інші люди, що їхализа нами, але сама я почуваюся зле. Безпосередньої зради не було, але для мене це як випробування. Я приїхала до чоловіка, якого не бачила місяць. Все ніби на своїх місцях, але я себе почуваю погано. НЕ знаю, чи розповідати чоловікови все це, не знаю чим може моя розповідь закінчитися. Я його кохаю, я щаслива, але ця пригода вибила мене з колії. Не розумію і цього водія, що він хотів від мене, я багато разів йому пояснювала, що не зраджу чоловікови, а він у відповідь говорив, що він і не претендує. Може це просто я не розбираюся в чоловічій голові? Я маю дуже багато друзів саме чоловіків, але жодних відносин, навіть натяку на них, не має. А тут таке.. Що робити зі своєю виною? Вибачте, що так дотошно, але мені від цього зле Дякую!